История создания музея

Історія створення Біловодського краєзнавчого музею імені М.Ф.Дятченко

 

Створення районного державного краєзнавчого музею пов’язано з написанням історії Біловодщини.

   М.Ф.Дятченку та В.І.Матлаєву керівництвом району було доручено написати нарис з історії Біловодщини для 26-томної “Історії міст і сіл Української РСР”. Завдання ускладнювалося тим, що письмових джерел не існувало. Довелося багато працювати , розпитувати старожилів, шукати в архівах матеріали про наш район.

М.Ф.Дятченко багато працював в архівах бібліотеки Академії Наук України, і знайшов повідомлення про участь наших земляків у Булавинському повстанні, про соціально-економічний розвиток краю у ХУІІІ та ХІХ століттях.

  В.І.Матлаев та М.Ф.Дятченко неодноразово побували і в архівах Міністерства оборони колишнього СРСР. Для вивчення подій, які пов’язані з визволенням району від німецько-фашистських загарбників, зібрали багато спогадів їх учасників.

  В архівах бібліотеки імені Леніна відшукували книгу С.Косміна “Церковно-приходський літопис Свято-Троїцької церкви слободи Біловодськ”. Цей примірник літератури – єдине відоме письмове джерело з історії Біловодщини ХІХ початку ХХ століття.

В ньому розповідається про будівництво нашого  храму, життя  і побут біловодчан, розвиток ремесел, сільського господарства,торгівлі, ниткарства. Згадується й про пожежі, які виникали в період засухи, епідемії, вказувалася кількість жителів,їх національний і соціальний склад.

Ентузіасти музейної справи зібрали потрібний матеріал для створення нарисів і до червня 1964 року вони були написані.

  У 1965 році на засіданні бюро райкому компартії  України було прийнято рішення про створення в Біловодську краєзнавчого музею,затверджено його раду, а її головою призначено М.Ф.Дятченка. Вся його наступна діяльність, на яких би посадах не працював, була тісно пов’язана з цим закладом культури.

Почався збір експонатів. М.Ф.Дятченко їздив по району, домовлявся про передачу пам'яток історії на збереження в музей, першим завідуючим ним стала К.Ю.Шевченко. У 1978 році на цю посаду призначили Р.К. Парамеєву, в 1981 – П.А. Клименка, а з 1982 – М.Ф. Дятченка.

Музей розширювався, поповнювався новими експонатами. Микола Федотович не припиняв особистого листування з архівами Москви, Ленінграда, Ростова, Новочеркаська, Воронежа. Він дописував все нові сторінки в історію Біловодщини.

 У 1993 році  двотисячним тиражем вийшла з друку книга М.Ф.Дятченко «Біловодськ. Минуле й сучасне старовинного міста». Завдяки його невичерпній енергії, ентузіазму і щоденний копіткій роботі наш музей став одним з кращих серед музеїв сільських районів області. 

Решение
Николай Федотович Дятченко