Микола Федотович Дятченко - 95 років з дня народження

     
 В цьому році виповнюється 95 з дня народження Дятченко Миколи Федотовича – вчителя, фронтовика і засновника Біловодського краєзнавчого музею.

 Народився 27.05.1922 році в селі Новолимарівці Біловодської волості Харківської губернії. Його батьки займались сільським господарством.

В сім’ї були ще старший брат Сергій,  сестра Наталія і молодший брат Павло.

Микола допомагав батькам по господарству, працював влітку на конезаводі.

В 1930 році пішов у перший клас Новолімарівської школи. Пізнав що таке голод в 1932-9133 років. В 1937 році вступив в Старобільське педагогічне училище, а в 1939 його направили працювати вчителем 1-4 класів рідної школи.

  В 1940 р. Дятченко вступив в Київське піхотне училище, серпні 1941р. його направляють в дивізію, яка знаходиться поблизу міста   Калініна. Так  почалось фронтове життя молодого офіцера. Командував взводом автоматників, кулеметною ротою, що весь час перебували в боях. Особливо запеклими бої були під Москвою. Клич «За нами Москва» для кожного був священним. Взвод під командуванням Дятченка йшов у наступ. В цьому бою командира поранило в руку. Після одужання знову на фронт. День у день то наступи, то відступи, то успіхи, то невдачі. В 1944р. Микола Федотович командував кулеметною ротою. В складі батальйону бійці роти пішли в атаку на укріплення позицій ворога під Псковом. Після артилерійського обстрілу і бомбардування літаками земля навкруг була мовби переорана. Коли ожили вогневі точки фашистів, командир роти Дятченко знаходився в першому взводі кулеметників, які підтримували щільним вогнем наступаючі ланцюги піхоти. В цьому бою загибла кулеметна обслуга, а командира, важко пораненого винесли з поля бою. Знову госпіталь, а вересні 1944р демобілізований по інвалідності. За відвагу і героїзм нагороджений орденами Червоної Зірки і Вітчизняної війни 1 ступеня, медалями.

  Повернувся в рідне село Новолимарівку, де працював учителем в семирічній школі, а потів завідуючим навчальною частиною. В 1947 – вступив і в 1950 – заочно закінчив Ворошиловградський учительський інститут, де одержав диплом вчителя історії 5-7 класів. В тому ж році 28- річного молодого спеціаліста призначили завідувачем Біловодським районним відділом освіти. На цій  посаді був з перервами до 1975 року. З 1975 по 1982 рік Микола Федотович працював спочатку інструктором райвиконкому, а з 1978 року до виходу на пенсію заступником редактора районної газети «Маяк комунізму».

  Але М.Ф. Дятченко ще виконував велику громадську роботу. Микола Федотович багаторазово обирався депутатом районної ради, членом райкому               КПУ, очолював районну ветеранську організацію, районну організацію Товариства охорони пам’яток історії та культури, був лектором товариства «Знання», делегатом Всесоюзного з’їзду вчителів, партійних конференцій. Був нагороджений медаллю «За трудову відзнаку», він був відмінником народної освіти, з 1986 року -  почесний громадянин Біловодська.

  Створення нашого Біловодського краєзнавчого музею тісно пов’язане з написанням історії Біловодська та сіл району. До 50 – річчя Жовтневої революції готується 26 -  томна «Історія міст і сіл Української РСР». Нариси з історії Біловодщини для тому «Луганська область» було доручено написати  завідуючому відділом народної освіти Миколі Федотовичу Дятченко і директору восьмирічної школи №1 Василю Івановичу Матлаєву.

 Завдання ускладнювало тим, що письмових джерел не існувало. Довелося багато працювати , розпитувати старожилів, шукати в архівах матеріали про наш район.

М.Ф. Дятченко багато працював в архівах бібліотеки Академії Наук України, і знайшов повідомлення про участь наших земляків у Булавинському повстанні, про соціально-економічний розвиток краю у ХУІІІ та ХІХ століттях.

  В.І. Матлаєв та М.Ф. Дятченко неодноразово побували і в архівах Міністерства оборони колишнього СРСР. Для вивчення подій, які пов’язані з визволенням району від німецько-фашистських загарбників, зібрали багато спогадів їх учасників.

  В архівах бібліотеки імені Леніна відшукували книгу Сергія Косміна “Церковно - приходськая летопись Свято-Троицкой церкви слободи Беловодска, Старобельского уезда, Харьковской епархии”. Цей примірник літератури – єдине відоме письмове джерело з історії Біловодщини ХІХ початку ХХ століття.

В ньому розповідається про будівництво нашого  храму, життя  і побут біловодчан, розвиток ремесл, сільського господарства, торгівлі, ниткарства. Згадується й про пожежі, які виникали в період засухи, епідемії, вказувалася кількість жителів, їх національний і соціальний склад.

Краєзнавці зібрали потрібний матеріал для створення нарисів і до червня 1964 року вони були написані.

  У 1965 році на засіданні бюро райкому компартії  України було прийнято рішення про створення в Біловодську краєзнавчого музею, затверджено його раду, а її головою призначено М.Ф. Дятченко. Вся його наступна діяльність, на яких би посадах не працював, була тісно пов’язана з цим закладом культури.

Почався збір експонатів. М.Ф. Дятченко їздив по району, домовлявся про передачу пам’яток історії на збереження в музей.

  Під музей було віделено перший поверх колишнього приміщення контори райспоживспілки, де знаходився магазин «Книги». Цієї будівлі вже немає: її знесли, коли будували районний вузол зв’язку. Всі і експозиції розміщувалися в одній кімнаті. Музей відкрився 6 листопада 1967 року.

  Першим завідуючим музею стала Ксенія Юріївна Шевченко. У 1978 році на цю посаду призначили Раїсу Кирилівну Парамєєву, в 1981 – Павла Якимовича Клименка, а з 1982 – М.Ф .Дятченка.

Музей розширювався, поповнювався новими експонатами. Микола Федотович не припиняв особистого листування з архівами Москви, Ленінграда, Ростова, Новочеркаська, Воронежа. Він дописував все нові сторінки в історію Біловодщини.

З часом виникла потреба в іншому, більшому за розмірами приміщені. У 1981 році під музей виділили контору Біловодського спожтовариства. На новому місці було обладнано і оформлено п’ять кімнат.

   М.Ф. Дятченко провів велику роботу по дослідженню історії Біловодщини. У 1993 році  двохтисячним тиражом вийшла з друку книга М.Ф. Дятченко “Беловодск. Прошлое и настоящее старинного города”. Цей твір Миколи Федотовича відтворює історію Біловодська від його заснування до  теперішніх часів. Особливо ретельно М.Ф. Дятченко збирав матеріали про події на рідній землі в період Великої  Вітчизняної війни. Завдяки його зусиллям і пошуковій роботі В.І. Матлаєва зібрані імена полеглих за  визволення нашого  району від німецьких загарбників, а також імена не повернувшихся з війни біловодчан.

   Крім цього М.Ф. Дятченко написав декілька книжок з історії та багато  нарисів і статей в періодичних виданнях.

За активну працюю по вивченню історії рідного краю, за  працю по вихованню молоді Миколі Федотовичу Дятченко присвоєно звання “Почесний громадянин  Біловодська”.

Передчасно помер у 1996 році.

 Завдяки його невичерпній енергії, ентузіазму і щоденний копіткій роботі наш музей став одним з кращих серед музеїв сільських районів області. 

 

          

 

č
Беловодский музей.wmv
(12389k)
Наталья Рукавицына,
23 мая 2017 г., 5:17
Comments